❌🚢Ормузька пастка для Трампа: війна затягується, Іран диктує умови, а дешева нафта не повертається
Bloomberg пише, що через пів року після початку війни з Іраном Дональд Трамп опинився у ситуації, де практично будь-яке рішення матиме для нього негативні наслідки. Вашингтон може піти на нову військову ескалацію, продовжувати нинішнє протистояння або погодитися з новим порядком в Ормузькій протоці, в якому США фактично відведена другорядна роль.
А це означає ще один важливий наслідок: період дорогої нафти, схоже, буде тривалим. Навіть якщо Brent не підніметься до $100 за барель.
Ормуз домовляються відкривати без США
Угода щодо режиму судноплавства через Ормузьку протоку вже близька до завершення. Але домовляються про неї Іран та Оман — дві країни, розташовані на протилежних берегах протоки.
США серед сторін угоди немає.
Більше того, Тегеран висуває умову: американські та ізраїльські судна не повинні допускатися до Перської затоки, доки не буде виплачено компенсацію за збитки, завдані Ірану під час бойових дій.
Окремі положення ще узгоджують — зокрема контроль над фарватером та розмір можливих платежів за проходження суден. Проте головний принцип уже зрозумілий: довоєнного режиму вільного проходу через Ормуз ця модель не передбачає.
Тегеран хоче сам контролювати весь вхідний потік суден, тоді як вихід із протоки має контролюватися спільно Іраном та Оманом.
Для Трампа це створює вкрай незручний вибір.
Як зазначає Reuters, у президента США фактично три варіанти. Перший — погодитися з тим, що Іран контролюватиме стратегічно важливу протоку. Другий — нічого принципово не змінювати та продовжувати блокаду іранських портів, затягуючи нинішній статус-кво. Третій — різко підвищити ставки, повернувшись до масштабних бойових дій із ризиком тривалого регіонального конфлікту.
Проблема в тому, що жоден із цих сценаріїв не виглядає політично виграшним напередодні проміжних виборів у США в листопаді.
Для американського виборця все зрештою вимірюється ціною бензину
Геополітика складна, але її внутрішньополітичні наслідки для Трампа дуже прості: скільки американець заплатить за галон бензину.
Умовно $3,5, нинішні приблизно $4 чи вже $5 і більше. Ці рівні приблизно відповідають Brent по $70, $80 і $100 за барель.
Швидкого повернення бензину до довоєнних приблизно $3 за галон уже майже напевно не буде. Причина — не тільки поточний конфлікт, а й накопичені наслідки різкого скорочення перевезень через Ормуз та використання стратегічних нафтових резервів у США й інших країнах.
За оцінкою Saudi Aramco, війна навколо Перської затоки вже забрала зі світового нафтового ринку близько 2,6 млрд барелів. Це еквівалентно приблизно 7% річного світового видобутку.
Ситуація із судноплавством також знову погіршилася. Під час перемир’я трафік через Ормуз відновився приблизно до половини довоєнного рівня. Тепер він знову становить лише близько 10%.
Тому навіть без нафти по $100 світ цілком може отримати довгий період підвищених цін на енергоносії.
Білий дім, схоже, обиратиме затягування
Трамп спробує уникати різких рухів і максимально довго утримувати нинішню нестійку конструкцію. Схоже, президент США вже влаштував Пентагону серйозний розбір через надмірні витрати боєприпасів.
Водночас у Білому домі поступово визнають, що швидкого завершення конфлікту може не бути.
Один із представників адміністрації сказав Reuters, що там дедалі краще розуміють: війна в тій чи іншій формі може тривати аж до проміжних виборів. Для республіканців це дуже поганий фон. Втрата контролю над Палатою представників уже виглядає майже визначеною, а виборці навряд чи забудуть обіцянки Трампа не втягувати США в нові зовнішні конфлікти та зосередитися на внутрішній економіці.
Нагадаємо, що ми випустили відео "Чому Іран виграв війну зі США? Наслідки для всього світу", за яке нас хейтили, мовляв ми видаємо бажане за дійсно і Америка не програла. А тепер виглядає, що точно програла.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою